Методичні матеріали

👀 Н.Бондаренко, заняття з елементами тренінгу "Джерела моєї ресурсності", цільова аудиторія - педагогічні працівники https://vseosvita.ua/2-kxh1

👀Захист дітей у цифровому середовищі. Рекомендації для батьків та освітян

https://drive.google.com/file/d/1d86qZZvXV72aqMuVAprwbPMTjdH68sz6/view?usp=sharing

✋Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми у конфліктний та постконфліктний період : метод. рек. / Н.П. Бочкор, Є.В. Дубровська, О.В.Залеська та ін. – Київ: МЖПЦ «Ла Страда-Україна», 2014. – 84 c. Книга містить рекомендації зі здійснення соціально-педагогічної та психологічної роботи з дітьми в період переживання соціально-політичних конфліктних та постконфліктних ситуацій. Окрему увагу також приділено роботі з педагогічними працівниками та батьками. Для соціальних педагогів, практичних психологів, педагогічних працівників, студентів вищих навчальних закладів педагогічного профілю, фахівців громадських організацій, широкого кола громадськості.

https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/106561

✋Досвід надання допомоги дітям і сім’ям - жертвам військового конфлікту : практ. посіб. / І. О. Корнієнко, І. М. Лісовецька, Ю. А. Луценко, Д. Д. Романовська. – Київ : УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2017. – 152 c. Практичний посібник підготовлено на виконання наукового дослідження «Науково-методичні засади надання соціально-педагогічної допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових конфліктів» (номер державної реєстрації - 0116U002432) та на вимогу психологічної практики щодо забезпечення психосоціальної підтримки та супроводу осіб, постраждалих внаслідок військових дій в Україні. Зміст посібника містить матеріали для роботи практичного психолога, соціального педагога з учасниками НВП в умовах проведення АТО та військових дій. Проаналізовано теоретичні аспекти психологічної травми, її ознак, чинників, котрі посилюють негативний вплив травмуючи факторів. Практичність посібника полягає у включені до змісту тренінгових занять, окремих вправ, технологій, які можуть бути застосовані у практичній діяльності вказаних спеціалістів. Практичний посібник рекомендовано практичним психологам, соціальним педагогам, студентам відповідних кваліфікацій. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/709040

✋Шляхи подолання дитячої психотравми в діяльності працівників психологічної служби : [метод. рек.] / Музиченко І.В., Ткачук І.І. - Київ : УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2017. - 88 с. Методичні рекомендації присвячено розгляду питань теоретико-прикладного характеру, які стосуються психологічної травми. Проаналізовано її види, чинники та реакції, які вона викликає. Надано методичні рекомендації щодо подолання дитячої психотравми. В основу методичних рекомендацій покладено праці вітчизняних та зарубіжних психологів, які займалися дослідженням цієї проблеми. Методичні рекомендації можуть бути використані практичними психологами, викладачами психології, студентами вищих навчальних закладів, які навчаються за спеціальністю «Психологія» та фахівцями у галузі психології. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/707675

✋Організація соціально-психологічного супроводу дітей, сімей, які постраждали внаслідок військових конфліктів / авт. кол.: Герило Г.М., Гніда Т.Б., Корнієнко І.О., Луценко Ю.А. ; заг. ред. Ю.А. Луценко. – Київ : УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2018. – 128 с. Питання організації соціально-психологічного супроводу дітей, сімей, які постраждали внаслідок військових конфліктів є актуальним в умовах продовження антитерористичної операції / операції об’єднаних сил (АТО / ООС), ротації кадрів і повернення службовців за місцем проживання. Наслідки перебування в АТО / ООС часто стають причинами конфліктів, насилля, жорстокості, немотивованих дій і вчинків. Зміст посібника розкриває основні аспекти організації практичної роботи з вказаними категоріями населення. Програми, заняття та їх елементи, наведені у змісті посібника, можуть застосовуватися у практичній діяльності визначених спеціалістів. Посібник рекомендовано для практичних психологів, соціальних педагогів, соціальних працівників, студентів відповідних кваліфікацій. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/713128

✋Консультування в системі психосоціальної допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій / авт. кол ; заг. ред. В. Г. Панок, І. І. Ткачук. Київ : УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2019. 144 с. Практичний посібник «Консультування в системі психосоціальної допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій» розроблено на виконання наукового дослідження «Науково-методичне забезпечення діяльності працівників психологічної служби з надання допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій», державний номер реєстрації 0119U001306. У виданні висвітлено широке коло питань пов’язаних з організацією та здійсненням процесу консультування дітей та сімей, які зазнали травматичного досвіду. Запропоновані процедури і техніки консультування та корекційної роботи науково обґрунтовані, визнані сучасними вітчизняними та зарубіжними психологами-практиками. Посібник рекомендовано для практичних психологів, соціальних педагогів, соціальних працівників, студентів відповідних кваліфікацій. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/718798

✋Групові форми роботи в системі психосоціальної допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій (досвід упровадження) / [авт. кол. В. В. Байдик, Ю. С. Бондарук, Ю. П. Гопкало, Т. Б. Гніда, І. О. Корнієнко, Н. В. Лунченко, Ю. А. Луценко, Р. А. Мороз, І. І. Ткачук] ; заг. ред. В. Г. Панка, І. І. Ткачук. – Київ : Ніка-Центр, 2020. – 122 с. Практичний посібник «Групові форми роботи в системі психосоціальної допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій (досвід упровадження)» є одним з результатів наукового дослідження «Науково-методичне забезпечення діяльності працівників психологічної служби з надання допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій», державний номер реєстрації 0119U001306. У запропонованому виданні висвітлено широке коло питань, пов’язаних з організацією та здійсненням працівниками психологічної служби групової роботи з метою допомоги дітям та сім’ям, які зазнали травматичного досвіду внаслідок військових дій. Представлено три авторські корекційні програми: програму корекційно-розвивальних ігрових занять для молодших школярів, які отримали травматичний досвід; програму психокорекції емоційних переживань підлітків, які зазнали травматичного досвіду «Літній інтенсив»; програму соціально-психологічних тренінгів для відновлення психічних та фізичних ресурсів працівників психологічної служби. Посібник рекомендовано для практичних психологів, соціальних педагогів, соціальних працівників, студентів відповідних кваліфікацій. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/723324

✋Технології психосоціальної допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій (з досвіду роботи) / авт. кол: В. В. Байдик, Ю. С. Бондарук, Ю. П. Гопкало, Т. Б. Гніда, І. О. Корнієнко, Н. В. Лунченко, Ю. А. Луценко, Р. А. Мороз, І. І. Ткачук; за наук. ред. В. Г. Панка, І. І. Ткачук. Київ : Ніка-Центр, 2021. 118 с. Методичний посібник «Технології психосоціальної допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій» (з досвіду роботи) розроблено на виконання наукового дослідження «Науково-методичне забезпечення діяльності працівників психологічної служби з надання допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій», державний номер реєстрації 0119U001306. У посібнику висвітлено технології, процедури і техніки психосоціальної допомоги дітям і сім’ям, які опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій. Представлено досвід роботи творчої групи практичних психологів системи освіти у Луганській області з проблеми надання психологічної допомоги постраждалим внаслідок військових дій. Для працівників психологічної служби у системі освіти; викладачів інститутів післядипломної педагогічної освіти; викладачів закладів вищої освіти, які здійснюють підготовку фахівців за спеціальностями «практична психологія», «соціальна робота», «соціальна педагогіка»; науковців. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/729191

КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВА ПРОГРАМА ФОРМУВАННЯ СТІЙКОСТІ ДО СТРЕСУ В ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ТА ШКОЛЯРІВ                 «БЕЗПЕЧНИЙ ПРОСТІР»

Автори: Богданов С.О., Гніда, Т.Б., Залеська О.В., Лунченко Н. В., Панок В.Г., Соловйова В.В.
Навчально-методичний посібник, 2017
У навчально-методичному посібнику представлена корекційно-розвиткова програма, мета якої - підвищення стійкості до переживання наслідків стресу дошкільнятами і школярами після психотравматичних подій. Суттєвою перевагою програми є корисність її застосування навіть через рік після травматичної події. Три основні складники програми спрямовані безпосередньо на дітей, на батьків і на педагогів. Пропонована програма побудована як на науково обґрунтованих рекомендаціях, визнаних на міжнародному рівні, так і на практичному досвіді роботи авторів з дошкільнятами, школярами, їхніми батьками і вчителями, які перебували в зоні військового конфлікту.

Завантажити можна за посиланням https://lib.iitta.gov.ua/707671/1/KRP2017.pdf

Підготовка вчителів до розвитку життєстійкості / стресостійкості у дітей в освітніх навчальних закладах

Заг. ред. Чернобровкін В.М., Панок В.Г.
Навчально-методичний посібник, 2017
Навчально-методичний посібник з питань розвитку життєстійкості / стресостійкості у дітей, основних проявів стресу в дітей та дорослих, створення безпечного середовища у класі, психологічної підтримки вчителів призначено для використання в навчальному процесі системи післядипломної освіти педагогічних кадрів, вищих педагогічних навчальних закладах. Матеріали посібника містять науково-теоретичну частину, що складається з 11-ти модулів, і практичну частину у вигляді програми тренінгів по кожному модулю та алгоритм з перенаправлення дитини до психолога чи іншого спеціаліста в разі потреби. Посібник містить рекомендовану літературу для педагогів, глосарій понять з питань життєстійкості / стресостійкості, які можуть бути використані в шкільній практиці.
Завантажити - Підготовка вчителів до розвитку життєстійкості / стресостійкості у дітей в освітніх навчальних закладах

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ТА ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА СІМ’ЯМ З ДІТЬМИ В ПЕРІОД ВІЙСЬКОВОГО КОНФЛІКТУ

Андрєєнкова В.Л., Бандурка І.О., Бочкор Н.П., Виходцева О.А., Войцях Т.В. та ін.
Науково-методичний посібник, 2015

Видання містить аналіз становища сімей з дітьми в Україні в умовах військового конфлікту; опис міжнародного та вітчизняного досвіду соціально-педагогічної та психологічної роботи в такій ситуації; теоретичні та методичні матеріали з надання психологічної допомоги постраждалим унаслідок масових зіткнень і бойових дій, вимушеним переселенцям, особливо дітям; аналіз змісту, концепцій і стратегій соціально-педагогічної роботи в період конфлікту, а також методичні рекомендації та розробки для педагогічних працівників, психологів та інших фахівців, якіі працюють із сім’ями, що постраждали внаслідок конфлікту.Для класних керівників, соціальних педагогів, практичних психологів, педагогічних і соціальних працівників, студентів вищих навчальних закладів педагогічного та соціального профілю, фахівців громадських організацій, широкого кола громадськості.

Завантажити

Із досвіду роботи Бондаренко Н.В.
Безпечний інтернет (презентація + виступ)

Заняття з елементами тренінгу для молодих педагогів
Абрамова Г. С. Возрастная психология 

Г.А.Урунтаева Ю.А. Афонькина ПРАКТИКУМ ПО ДЕТСКОЙ ПСИХОЛОГИИ 
И.С. Погудкина РАБОТА ПСИХОЛОГА С ПРОБЛЕМНЫМИ ДОШКОЛЬНИКАМИ Цикл коррекционных занятий
О. В. Хухлаева ПРАКТИЧЕСКИЕ МАТЕРИАЛЫ ДЛЯ РАБОТЫ С ДЕТЬМИ 3-9 ЛЕТ
Морозова С.С. Аутизм: коррекционная работа при тяжелых и осложненных формах
Практикум по психологическим играм с детьми и подростками
Арттерапія дітей та підлітків

Ігри проти агресії в старшій школі

Людина, яка розуміє весь спектр прояву позитивних чи негативних емоцій, зазвичай толерантно ставиться до емоцій інших. А основи самоаналізу та рефлексії сприяють чуйному та уважному ставленню до себе та оточуючих. Усе це можна тренувати та розвивати в старшому підлітковому віці.

«Уявні ситуації»

Тривалість — 15-30 хвилин

Об’єднайте клас у групи по 4-5 осіб. Кожній групі дайте дві-три ситуації та запитайте: «Як інакше можна було б зреагувати? Спільно обміркуйте це та запропонуйте 2-4 варіанти дій».

Найкраще, щоб ситуації були надруковані на окремих маленьких аркушах. На А4 поміститься, у середньому, 4-8 ситуацій. Ви можете написати ті, що є доцільними для вашої школи чи класу. Або скористатися тими, які пропонуємо ми.

Ось вони:

«Батьки подарували Каті новий телефон, про який вона давно мріяла. Однак однокласники висміяли дівчину, назвавши її телефон старомодним непотребом. Найбільше Каті докучала Валерія. Зі злості Катя сіпнула її за волосся. Це помітила вчителька та викликала до школи батьків».

«Артем вдарив однокласника, бо той сів на його місце і не хотів вставати».

«Коли вчитель сказав, що Оксана не вивчила тему уроку, дівчина почала кричати та сперечатися з викладачем. Через кілька хвилин на крик збігся весь поверх. Школярка мала червоне обличчя та продовжувала голосно викрикувати про своє невдоволення».

«Коли Олегу не подарували на день народження омріяний планшет, він розлютився на батьків. Нічого не пояснюючи, він взяв куртку та вийшов з дому, залишивши гостей та родину».

Кожна група презентує свої варіанти поведінки та прояву незадоволення, злості. Потім можна провести коротке обговорення: що ви робите, щоб злість вас не накрила з головою? Навіщо нам потрібна злість? Чи завжди можна домовитися за допомогою слів, а не сили?

Який ефект?

Ця гра розширює для підлітків можливий арсенал адекватних проявів роздратування, невдоволення, агресії та злості. Вчить їх основам медіації та мирного вирішення неоднозначних ситуацій. Адже насилля та фізичні погрози — це те, що руйнує. Тому, щоб вберегти близьких, варто проявляти негативні емоції в такий спосіб, який не шкодить ні їм, ні вам.

«Коли я роздратований, то…»

Тривалість — 10 хвилин

Розпочніть гру з 5-хвилинного обговорення з класом: яке значення та функції мають емоції в нашому житті? А негативні емоції? Чи є універсальні індикатори, щоб помітити, що хтось злиться чи, навпаки, радіє? Чи, може, це проявляється радше індивідуально?

Після цього роздайте чисті аркуші та запропонуйте учням попрацювати самостійно, закінчивши три речення: «Коли я роздратований, то…», «Можна побачити, що я злий, якщо я…», «Коли я злюся, мені допомагає/стає краще від…»

За бажання, можна поділитися перед класом написаним, або нічого не говорити, залишивши роздуми та результати при собі.

Який ефект?

Такі запитання допомагають навчитися самоаналізу, моніторингу власної поведінки та емоцій, рефлексії над своїми переживаннями та діями. Хоча в старшій школі учні, здебільшого, розрізняють свої головні емоційні стани, проте їм ще бракує ґрунтовного розуміння значення емоцій у нашому житті.

Цією грою ми доносимо думку, що не існує «поганих» емоцій. Важливо вміти адекватно проявляти будь-яку емоцію, уникаючи насилля та маніпуляцій.

Коли учні відповідають на запитання, вони розуміють, що кожен з нас має свої унікальні реакції. Наприклад, на стрес. Хтось замикається в кімнаті, а хтось телефонує приятелю, щоб поскаржитися.

Коли ви даєте учням можливість побачити спектр прояву емоцій в однокласників, то вчите їх толерантності до стану інших людей.

«Що може допомогти?»

Тривалість — 5-15 хвилин

Заохочуйте учнів вчитися горизонтально, тобто один в одного. Саме досвід однолітків часто може бути корисним. Однак спочатку розкажіть про два важливі правила.

Перше — ми нікого не осуджуємо і не критикуємо, але можемо запитувати, уточнювати, щоб краще зрозуміти співрозмовника.

Друге — ми не розповідаємо про поведінку, яка є насильницькою, містить нецензурну лексику чи схожі елементи.

Запропонуйте учням хаотично рухатися класом. Коли ви кажете: «Стоп!», вони зупиняються і починають розмову з тим, хто стоїть найближче. Завдання — розповісти напарнику про те, що допомагає мені, коли я злюся/роздратований чи засмучений.

На це кожна пара має рівно хвилину. Після цього школярі знову хаотично ходять та шукають нову пару за словом: «Стоп!»

У середньому одна дитина має переказати свої методи допомоги при негативних ситуаціях хоча б 3-5 однокласникам.

Який ефект?

Хитрощі чи лайфхаки, розказані тими, у кого більш-менш однаковий досвід, сприймаються менш критично. Гра згуртовує клас та вчить взаємодопомоги.

А ще — кожен учасник на виході отримує мінімум три методи, що можна робити, коли він сердитий, роздратований чи засмучений. Це сприяє розширенню уявлень учнів про вираження емоцій, а також допомагає знайти нові, не завжди очевидні способи, щоб зарадити собі в складних ситуаціях.

4 гри проти дитячої агресії в середній школі

Підлітків важливо навчити знаходити свої сильні сторони та опиратися в критичні моменти саме на них, а не на прагнення домінувати, принижувати чи привертати увагу. Також у цьому віці надважливо навчити дітей співпереживати іншим та розуміти чужі емоції. Ось кілька ігор, які допоможуть це зробити.

«Я думаю про тебе так!»

Тривалість — 20 хвилин

Запропонуйте учням сісти в коло. Роздайте кожному аркуш А4 — нехай учні підпишуть його своїм ім’ям та прізвищем. Після цього діти передають аркуш один одному (за годинниковою стрілкою чи проти) так, щоб аркуш опинився у сусіда справа чи зліва.

Завдання — написати щось позитивне про того однокласника, чиє ім’я вказано на аркуші. Після цього діти передають аркуш далі та отримують інший — з новим іменем однокласника.

Гра продовжується доти, доки до кожного не повернеться його аркуш. Для зручності можна об’єднати клас у два кола: тоді учні швидше закінчать писати та отримають зворотний зв’язок від однолітків.

Який ефект?

У кожного з нас бувають кепські дні, коли здається, що все і всі проти нас. У такі періоди дітям варто ставити собі запитання: «А яким мене бачать мої однокласники?», «Що мені вдається добре?», «Чим я вирізняюся серед інших?»

Відповіді на ці запитання допоможуть учням знайти орієнтири: відкрити, якими рисами вони володіють, зауважити, що однолітки помічають їхній прогрес в улюбленій справі чи вивченні предмета.

Це допомагає формувати позитивну атмосферу в класі. Кожен почувається залученим. Розуміння своїх сильних сторін та позитивна оцінка зі сторони дають змогу підліткам у кризових ситуаціях опиратися саме на це. Шукати ресурси в собі, а не зриватися на оточуючих.

«Найдорожча річ»

Тривалість — 20-40 хвилин

Запропонуйте учням принести з дому ту річ, яка для них є найважливішою. Це може бути книга, привезена із сімейних мандрів, чи брелок, який подарував дідусь. Немає значення, якої сфери стосуватиметься річ. Важливо, щоб учень відчував емоційну прихильність до неї, міг пояснити, чому приніс саме її.

Розпочніть першим. Розкажіть про річ, яку принесли ви, поясніть, чому вона дорога для вас. Може, з нею пов’язана кумедна чи детективна історія. Далі дайте слово учням. Нехай вони обміняються історіями. А після розповіді покладуть річ до спільної купки. Ці речі варто потримати у виділеному місці до кінця уроку.

Який ефект?

Вміння співпереживати — надважливе для підліткового віку. Такі вправи дають змогу пережити з однолітками моменти їхнього життя. Це допомагає учням побачити в однокласниках у першу чергу людей: зі своїми страхами, радощами та перемогами. Розуміння того, що ти такий не один, допомагає дитині рідше докоряти собі і навчає шукати підтримки в інших.

А вчитель, який перший розкривається дітям, демонструє, що відкритість та вміння ділитися тим, що важливо, має місце в сучасному світі. Звичайно, рівень довіри до дітей та зміст історії цінної речі ви можете визначити самостійно. Адаптуйте історію та важливі висновки до віку учнів.

«Останнім часом мене дуже злить…»

Тривалість — 10 хвилин

Запропонуйте учням написати лист про те, що останнім часом їх виводить з рівноваги чи дратує. Можна розпочати лист так: «Останнім часом я злюся, бо…», «Мені не подобається, що…», «Мене дістало те, що…»

Заохочуйте дітей бути щирими та пообіцяйте, що цей лист ніхто не побачить. На написання передбачено 5-7 хвилин. Після цього, за командою «Старт!» нехай учні порвуть листи на дрібні клаптики.

Який ефект?

Написання того, що дратує, допомагає вивільнити частину негативних емоцій. Навіть саме називання тих чи інших емоцій та їхніх причин вже є допомогою, бо сприяє адекватному прояву негативу. Тобто людина обирає такий спосіб для виявлення емоцій, який є безпечним для неї та оточуючих.

«Коли я злюся, мені допомагає…»

Тривалість — 10-15 хвилин

Розкладіть у різних частинах класної кімнати аркуші паперу, на яких написані різні твердження. Наприклад, «Поговорити з кращими друзями/батьками», «Побути наодинці», «Зайнятися спортом», «Поплакати», «Послухати музику».

Запропонуйте учням обрати одне з тверджень, яке буде їхньою відповіддю на запитання: «Коли я злюся, мені допомагає…» Нехай учні стають поряд із твердженням, яке близьке їм за значенням та змістом.

Після цього зробіть коротке обговорення: чому ви обрали саме це твердження? Чим ваш метод дієвий? Що ще, крім згаданих методів, може допомогти, коли ви сердиті чи роздратовані?

Який ефект?

Розуміння того, що є конкретні методи самодопомоги, дуже важливе в кризові моменти. Діти не будуть вигадувати з нуля алгоритм дій, а пригадають, що говорили їхні однолітки, та пошукають додаткові методи допомоги собі під час роздратування. Ігри такого типу розвивають навички самоспостереження та аналізу своїх реакцій

5 ігор проти дитячої агресії в молодшій школі

Вміння виражати емоції так, щоб не шкодити ні собі, ні іншим, формується та розвивається протягом усього життя. Дітям молодшого шкільного віку в цьому можуть допомогти нескладні ігри разом з однолітками. Розповідаємо, як навчити учнів усвідомлювати, розрізняти та поважати свої та чужі емоції.

«Чи ти бачив розгніваного Павлика?»

Тривалість — 10-25 хвилин

Попросіть дітей сісти в коло. Не принципово — на килимок чи на стільці. Одна дитина ходить серед інших та обирає собі напарника. Зупиняється і питає: «Чи ти бачив розгніваного Павлика?»

На це запитання слід завжди відповідати: «Так!» Тоді перша дитина продовжує запитувати: «А що він робив?» А напарник показує, що міг би робити розгніваний Павлик. Це може бути різкий рух чи звук. Усі інші діти повторюють. Після цього міняються ролями та продовжують грати.

Який ефект?

Під час такої гри діти дізнаються та вчаться моделювати свої можливі реакції і дії в тих випадках, коли почуваються роздратованими чи агресивними.

Дехто з дітей може навіть не знати, як можна реагувати. Тоді підкажіть потенційні варіанти: порвати папір на клаптики, покричати в подушку чи рюкзак, сказати «Гррр» та ін.

«Мова емоцій»

Тривалість — 15-20 хвилин

Роздайте кожному учню аркуш паперу, на якому написана назва певної емоції: «злість», «роздратованість», «образа», «радість», «сум», «страх». Можна замість емоцій коротко описати певні ситуації. Наприклад:  «Ти отримав омріяний подарунок», «Тобі подарували кота», «Тебе образили друзі», «Мама сказала, що ти неуважний».

Завдання дітей — продемонструвати написане. Після кожного виступу діти пробують здогадатися, яку емоцію чи реакцію на ситуацію показує однокласник.

У кінці гри обговоріть з дітьми: «Як можна зрозуміти, що я злий, радісний, стурбований? Що було найлегше показати, а що — значно важче? Які емоції настільки схожі, що ми можемо помилитися, коли пробуємо їх вгадати?»

Який ефект?

Одна з характерних ознак емоційного інтелекту — розрізняти не лише свої емоції, а й емоції інших людей. Для цього із самого дитинства варто навчати дітей проговорювати: «Зараз я є злий, тому стискаю кулаки» чи «Я радісний, дякую за подарунок».

«Намалюй свою емоцію»

Тривалість — 13-15 хвилин

Роздайте дітям аркуші паперу, на яких зображені трафарети для емоцій. Їх можна скачати в інтернеті або виготовити самостійно. Це силуети людських облич без промальованих рис. На один аркуш формату А4 має поміститися 4-6 трафаретів. Можна також запропонувати дітям такі трафарети з обрисами облич героїв їхніх улюблених мультфільмів.

Озвучте перелік емоцій або напишіть їх прямо на аркушах з трафаретами. Наприклад: радість, сум, гнів, страх, відраза. Запропонуйте учням показати, як вони, на їхню думку, виглядають під час переживання тієї чи іншої емоції. Зробіть коротке обговорення. Після цього дайте 5-7 хвилин, щоб учні заповнили та замалювали трафарети.

Який ефект?

Такі завдання вчать дітей, що одну й ту саму емоцію різні люди можуть проявляти по-різному. Учні можуть обмінятися намальованим та порозпитувати про те, як вони почуваються в ті чи інші моменти життя.

Запропонуйте дітям розповісти їхнім напарникам історію: «Я був дуже радісний, коли…» Це допоможе зблизити дітей і відкрити їх до спілкування.

«Ображалки»

Тривалість — 10 хвилин

Запропонуйте дітям стати в коло. Завдання — кидати м’яч однокласникам, називаючи їх різними «образливими словами», які насправді зовсім не ображають. Це можуть бути назви овочів, фруктів, звірят. Діти звертаються один до одного: «А ти, Аню, морквинка!» Або: «А ти, Остапе, кошенятко!» Нагадуйте учням, що це — гра, і дійсно образливі речі говорити не варто. Наприкінці гри нехай кожен назве іншого лагідним словом, наприклад: «А ти, Іване, сонечко!»

Після цього проведіть гру в швидкому темпі, щоб діти мали рухливий перепочинок.

Який ефект?

Під час таких ігор діти розуміють, що не обов’язково використовувати лайливі слова, навіть коли емоції зашкалюють. Ми навчаємо учнів висловлювати агресію в тих проявах, які не шкодять ні їм самим, ні оточуючим.

«Я злюся!»

Тривалість — 7-10 хвилин

Об’єднайте клас у групи по 3-4 дитини в кожній. Роздайте старі газети, журнали, списані аркуші паперу. Запропонуйте порвати їх на дрібні клаптики після того, як ви скажете: «Почали!»

Обмежте завдання в часі: дайте хвилину на те, щоб порвати папір. І три хвилини на те, щоб кожна групка зробила з клаптиків аплікацію чи колаж.

Який ефект?

Під час розривання паперу діти вивільнюють назбирану агресію. Так вони дізнаються ще один спосіб, за допомогою якого можна впоратися зі злістю та агресією. Тобто переймають соціально прийнятні форми прояву емоцій.

Автор тексту: Марта Приріз

УПРАЖНЕНИЕ "ОСВОБОЖДЕНИЕ ОТ НЕГАТИВА"

Если Вас кто-то обидел, причинил боль, обозвал, оскорбил – не обязательно в себе все это копить. Попробуйте вернуть обидчику все то, что Вы от него приняли. Это же Ваш выбор – брать, принимать, носить в себе или нет.

Для этого сядьте поудобнее, лягте или примите любое другое комфортное для Вас положение. Расслабьтесь, дышите ровно и спокойно.

   Представьте высокую гору, Вы у ее подножья. Начните медленно подниматься туда вместе с обидой или болью, которую чувствуете у себя внутри в виде камня, огромной сумки, кувалды и т.д. Почувствуйте всю тяжесть ноши, которую несете.

Там, на вершине, стоит человек, причинивший Вам эту боль, обиду, оскорбление. Встретьтесь с ним глазами. Скажите: «Это я взял от тебя. От твоих слов, поступков, действий у меня образовалась эта ноша. Я полностью осознаю свою ответственность за то, что сам принял это и вырастил внутри себя груз таких размеров. У меня был выбор не принимать. Я побыл с этим какое-то время, усвоил урок (расскажите какой), теперь я хочу тебе это вернуть. Всю ценность урока я оставил, остальное мне не нужно. Отдаю тебе эту сумку, камень и т.д.»

Обратите внимание, как Ваша ноша превращается в слова, поступки, действия, которые совершал этот человек. Ведь камень – это только Ваш образ, который может ничего общего не иметь к тому человеку, а вот слова, действия, поступки – полностью принадлежат ему, именно их он и заберет себе.

Возвращайтесь обратно. Не спешите. Почувствуйте, как с каждым шагом, Вам легче и легче. Вы спускаетесь вниз к подножью горы, откуда пришли. Чувствуйте каждый вздох облегчения, если хочется – поплачьте. Это еще больше освобождает.

Открывайте глаза, осмотрите то место, где сейчас находитесь.

Легкости Вам!

Автор: Носкова Галина

ИГРЫ ДЛЯ ДЕТЕЙ ДЛЯ СНЯТИЯ ЭМОЦИОНАЛЬНОГО НАПРЯЖЕНИЯ

Воробьиные драки

Цель: снятие физической агрессии.

Дети выбирают себе пару и «превращаются» в драчливых «воробьев» (приседают, обхватив колени руками). «Воробьи» боком подпрыгивают друг к другу, толкаются. Кто из детей упадет или уберет руки со своих колен, тот выбывает из игры. «Драки» начинаются и заканчиваются по сигналу взрослого

Минута шалости

Цель: психологическая разгрузка.

Ведущий по сигналу (удар в бубен, свисток, хлопок в ладоши) предлагает детям пошалить: каждый делает, что ему хочется – прыгает, бегает, кувыркается и т.п. повторный сигнал ведущего через 1-3 минуты объявляет конец шалостям.

Злые добрые кошки

Цель: снятие общей агрессии.

Детям предлагается образовать большой круг, в центре которого, на полу, лежит физкультурный обруч. Это «волшебный круг», в котором будут совершаться «превращения». Ребенок входит внутрь обруча и по сигналу ведущего (хлопок в ладоши, звук колокольчика, кивок головой) превращается в злую кошку: шипит и царапается. При этом выходить из «волшебного круга» нельзя. Дети, стоящие вокруг обруча, хором повторяют: «Сильнее, сильнее, сильнее…», - и ребенок, изображающий кошку, делает все более активные «злые» движения. По повторному сигналу ведущего действие заканчивается, дети разбиваются по парам и опять по сигналу взрослого превращаются в злых кошек. Если кому-то не хватило пары, то в игре может участвовать и сам ведущий. Категорическое правило: не дотрагиваться друг до друга! Если оно нарушается. Игра мгновенно останавливается, ведущий показывает пример возможных действий, после чего продолжает игру. По повторному сигналу «кошки» останавливаются и могут поменяться парами. На заключительном этапе игры ведущий предлагает «злым кошкам» стать добрыми и ласковым. По сигналу дети «превращаются» в добрых кошек, которые ласкаются друг к другу.

Жужа

Цель: снятие общей коллективной агрессии.

Ведущий выбирает «Жужжу», которая садится на стул (в домик), остальные дети начинают дразнить Жужжу, кривляясь перед ней6

Жужжа, жужжа, выходи,

Жужжа, Жужжа, догони!

«Жужжа» смотрит из окошка своего домика (со стула), показывает кулаки, топает ногами от злости, а когда дети заходят на «волшебную черту», выбегает и ловит детей. Кого «жужжа» поймала, тот выбывает из игры (попадает в плен к «Жуже»).

Обзывалки

Цель: знакомство с игровыми приемами, способствующими разрядке гнева в приемлемой форме при помощи вербальных средств.

Дети передают по кругу мяч, при этом называя друг друга разными необидными словами. Это могут быть названия деревьев, фруктов, грибов, цветов… Каждое обращение обязательно должно начинаться со слов «А ты…». Например «А ты морковка». В заключительном круге упражнения участники обязательно говорят своему соседу что-нибудь приятное, например: «А ты моя радость!»

Рисуем стихотворение

Цель: снятие агрессивности, развитие выразительных движений.

Педагог предлагает детям инсценировать стихотворение. Он читает и повторяет, дети инсценируют.

Есть во дворе у нас мальчик Иван.

Он – ужасный хулиган!

Дразнит кошек и собак,

Не уймется он никак.

Ваня дерется со всеми подряд,

Встрече с ним никто не рад,

Скоро останется Ваня один,

Мы с ним дружить совсем не хотим!

Тучки

Цель: снятие агрессивности, мышечного напряжения в области рук, развитие навыков саморегуляции, воображения.

Из бархатной бумаги синего цвета вырезать тучи. Под музыку П. И. Чайковского «времена года» наклеить тучи на лист акварельной бумаги. Дождь нарисовать пальчиковыми красками синего и голубого цвета.

Хороводная игра «Зайка»

Цель: снятие мышечного напряжения.

Дети становятся в круг, держась за руки. В центре круга стоит грустный зайка. Дети поют:

Зайка, зайка! Что с тобой?

Ты сидишь совсем больной.

Ты вставай, вставай, скачи!

Вот морковку получи! (2 раза)

Получи и попляши!

Все дети подходят к зайке и дают ему воображаемую морковку. Зайчик берёт морковку, делается весёлым и начинает плясать. А дети хлопают в ладоши. Потом выбирается другой зайка.

Рисуем на ладошках

Цель: снятие напряжения в области мышц рук, формирование доверия.

Выполняется в парах. Ребята закрывают глаза, протягивают друг другу руки: один ладонями вверх, другой – вниз. Один представляет какой-то образ и пытается передать его второму, поглаживая его ладонями (например: море, ветер, двое под фонарем и т.д.). Затем пары меняются.

Лягушки

Цель: на расслабление мышц лица.

Внимательно посмотрите, как я буду делать следующее упражнение. (Показать движение губ, соответствующее артикуляции звука «и», обратить внимание на напряжение и расслабление губ.) А теперь слушайте и делайте, как я.

Мы весёлые лягушки

Тянем губы прямо к ушкам!

Потяну – перестану!

Губы не напряжены

И расслаблены...

Ласковый мелок

Цель: Развитие навыков общения, снятие мышечного напряжения в области спины.

Проведение: Дети делятся на пары. Один ложится на пол. Другой – пальчиком на его спине рисует солнышко, цифру, дождик, букву. Первый должен догадаться, что нарисовано. После окончания рисования – нежным жестом руки «стереть» все нарисованное.

Мыльные пузыри

Цель: развитие воображения, выразительности движений, снятие напряжения.

Описание игры: Воспитатель или ребенок имитирует выдувание мыльных пузырей, а остальные дети изображают полет этих пузырей. Дети свободно двигаются. После команды «Лопнули!» дети ложатся на пол.

 Ласковый ветерок

Цель: снятие напряжения в области мышц лица.

Дети сидят на стульчиках. Ведущий: «К нам в комнату залетел ласковый ветерок. Закроем глазки. Ветерок коснулся вашего личика. Погладьте его: лобик, щечки, носик, шею. Погладьте ласково волосики, руки, ноги, животик. Какой приятный ветерок! Откроем глазки. До свидания, ветерок, прилетай к нам еще».

Упражнение «Коврик злости»

Цель: снятие негативных эмоциональных состояний.

Ход игры

В наличии у психолога или в группе детского сада в специально отведенном уголке лежит «коврик злости» (обычный маленький коврик с шероховатой поверхностью). Если вы видите, что ребенок пришел в детский сад агрессивно настроенным к окружающим или потерял контроль над своими действиями, предложите ему посетить волшебный коврик. Для этого ребенку нужно разуться, зайти на коврик и вытирать ножки до тех пор, пока малышу не захочется улыбнуться.

АССОЦИАТИВНЫЙ ТЕСТ "ПРИКЛЮЧЕНИЕ"

Представьте себя в ситуациях, которые будут Вам предложены, а потом опишите “увиденное”, отвечая на вопросы теста. Чтобы было удобнее интерпретировать результаты, записывайте свои ответы на листе бумаги.

1. Представьте себя загородом, на природе. Вы куда-то идете. Опишите максимально подробно свою дорогу.

2. На своем пути вы встречаете волка. Как этот волк выглядит? Подойдя к нему, вы видите, что зверь угодил в капкан и не может выбраться. Что вы сделаете?

3. Дорога вывела вас из леса к водоему. Что это: озеро, река, болото или даже море? Какого цвета вода? Есть ли на ней волны? Важно описать картинку максимально образно. Что вы будете делать у водоема? Попьете воды, сядете на берегу и станете смотреть, искупаетесь?

4. Вы продолжаете идти и обнаруживаете дом. Заходите и чувствуете чье-то присутствие. Оказывается, это зверь, а не человек. Кто это? Как он выглядит?

5. Выйдя из дома, неподалеку вы увидели очень красивого коня. Подробно опишите его – какой он масти, какой у него за характер? Кстати, может, лошадей оказалось несколько. Что вы будете с ними делать?

О ЧЁМ ГОВОРЯТ ВАШИ ОТВЕТЫ

Дорога – это ваша жизнь, то, как вы воспринимаете его и свой жизненный путь. Для кого-то это тропинка, для других автострада, некоторые идут через чащу напролом.
Волк, попавший в капкан, – это ваш друг, каким вы видите его. И только вам решать, как с ним правильно поступить.
Водоем – это любовь. Вот какая она у вас – бурная и стремительная, а может – чистая и спокойная. Как вы с ней поступите – ограничитесь созерцанием, утолите жажду или нырнете в нее с головой…
Зверь в доме – это сами вы, ваша скрытая от себя и других часть души.
Лошадь или конь – символ второй половинки. Таким он или она видится вам в идеале – вороными, гнедыми, белокурыми, в яблоках; свободными или кому-то уже принадлежащими; покорными или ретивыми. Один или много – это тоже зависит только от вас…

http://art-therapy.me/

УПРАЖНЕНИЕ «ГАДКИЙ УТЕНОК НА НОВЫЙ ЛАД»

Цель: работа с самооценкой, самоотношением, преодоление «комплекса неполноценности». Особенно эффективно в работе с подростками.

Инструментарий: МАК «Тотемные животные».

Алгоритм:

1. Возьмите лист и ручку. Приготовьте карты с изображениями животных и словами.

2. Представьте, что вы переписываете на новый лад сказку «Гадкий утенок».

2.1. Выберите животное, которое будет вместо гадкого утенка. Начните сказку словами:

«Жил(а)-был(а)…» — опишите персонажа и продолжите сказку.

«И вот однажды оказался (персонаж) на птичьем дворе...».

2.2. Выберите или вытяните вслепую 5-6 жителей «птичьего двора», опишите их, подберите к ним карточки со стратегиями поведения и расскажите, как они относились к гадкому утенку.

«Время шло. Жизнь (персонажа)…» — продолжите сказку.

2.3. «И вдруг на птичьем дворе появился новый житель. И он сказал гадкому утенку очень важные слова…». Вытяните вслепую карточку с животным, опишите его, придумайте важные слова, которые он сказал. Продолжите сказку.

2.4. «С тех пор…» — заканчиваем сказку (happy end).

Вопросы для обсуждения:

• В чем смысл сказки?

• На кого похожи Ваши сказочные персонажи?

• Вы бы хотели услышать такие важные слова?

• Произнесите их себе сами… еще раз… еще раз…

• Как Вы себя чувствуете при этом?

Автор: Разида Ткач