Блог практичного психолога Бондаренко Надії Володимирівни: Казка "Добро завжди перемагає!", створена учнями 3Б класу

За горами й лісами було колись одне королівство. Правили в ньому Король зі своєю дружиною Королевою. Була у них донька – чарівна Принцеса Анастасія.

І був у Принцеси один секрет, вона була закохана у хлопця на ім’я Андрій, який колись приходив до їхнього королівського палацу ремонтувати двері. Люди в королівстві про нього говорили – майстер-«золоті руки». Андрій теж кохав Принцесу.

Вони, навіть, мріяли про одруження. Але Принцеса не знала, як повідомити таку новину батькам, відчувала, що вони будуть проти їхнього одруження. Адже в королівській родині завжди говорили, що чоловіком Принцеси має бути лише Принц.

Одного разу Принцеса повернулась додому після побачення з Андрієм. І тут на неї чекала неприємна новина: батьки повідомили їй, що вже завтра до них приїде Принц із сусіднього королівства. Анастасія подумала: «І чого він приїде? Свята ніякого немає і мій День народження нескоро…», але почула: «Доню, надінь завтра святкове вбрання, Принц приїде просити твоєї руки».

На очах Принцеси від відчаю та образи з’явились сльози, але вона згадала, як придворний лікар вчив її заспокоюватись. Спочатку вона порахувала всі зелені предмети, що були у кімнаті, потім зробила декілька глибоких вдохів-видохів та попила джерельної води. Анастасія заспокоїлась, зосередилась та сказала: « Дорогий тато Король, дорога матінко Королева, вибачте, але я не можу вийти заміж за Принца, бо кохаю майстра Андрія. Я хочу за нього заміж».

Але батьки були проти, бо вважали, що Андрій не пара їхній донці, адже він небагатий, до того ж не має ніякого титулу. І як Принцеса їх не переконувала, Король та Королева були невблаганні: «Підеш заміж тільки за Принца, це наша королівська воля!».

Вночі Анастасія наважилась на втечу. Добре, що Андрій відремонтував всі двері в королівському палаці, вони відкривались тихо, без жодного скрипу. Поки всі в палаці спокійно спали, Принцеса вийшла з нього непоміченою і пішла до лісу. Лише Місяць з висоти побачив дівчину і вирішив допомогти їй, освічував їй шлях, поки не почало світати.

Треба зауважити, що в ті далекі часи, коли трапилась ця історія, не було мобільних телефонів, Принцеса не могла зателефонувати Андрієві і якось повідомити про втечу.

На ранок в королівському палаці був переполох, виявилось – Принцеса зникла. Всі відразу подумали, що її викрав Андрій, тому Король із королівськими охоронцями вирушили до нього додому. Зрозуміло, ці пошуки не мали результату.

Хлопець був дуже здивований новині про зникнення Принцеси, його здивування швидко переросло у хвилювання. Андрій, не гаючи часу, вирушив в дорогу, відчував, що Анастасію зможе розшукати тільки він. Із собою взяв лише свої інструменти, це була звичка справжнього майстра – знаряддя праці тримати завжди під рукою.

Тим часом Принцеса блукала лісом. Дерева росли дуже густо, дівчині доводилось пробиратись крізь чагарники. Через це ошатна сукня Принцеси порвалась і перетворилась на лахміття.

Анастасії було страшно, та і в цій ситуації допомогли поради мудрого лікаря. Принцеса, коли їй було дуже страшно, уявляла себе в дружньому місці: закривала очі і подумки переносилась на зелену галявину, де любила відпочивати. Уявляла, як на її колінах сидить котик і ніжиться на сонці. Від цього страхи дівчини розвіювались, вона відчувала впевненість, вірила, що зможе вийти із лісу та зустрітись з Андрієм.

Вечоріло, Принцеса все ще блукала лісом і раптом побачила перед собою добру Фею. Вона з’явилась наче нізвідки і сказала: «Люба Принцесо, мені подобається те, як ти справляєшся із складними ситуаціями, тому я подарую тобі суперсилу. Віднині ти зможеш передавати свої думки будь-якій людині, як би далеко вона не знаходилась. Окрім цього, ти зможеш відчувати інших людей, розуміти їх емоції та почуття». Анастасія ледь встигла подякувати Феї, бо та зникла так само швидко і непомітно, як і з’явилась.

Андрій наче відчував Принцесу, якась невідома сила вела його тими самими тропами, якими йшла Анастасія. Можливо ця сила і зветься коханням?

Одного дня натрапив хлопець на невелику затишну хатину, що стояла в гущавині
лісу. Принцеса її не помітила, бо коли проходила повз неї, була темна ніч. Андрій постукав у двері, відчинила та сама Фея, яка подарувала Анастасії суперсилу. Фея запросила хлопця зайти, нагодувала смачним обідом, розказала, що зустрічала в лісі Принцесу. Андрій, поки був у гостинах, відремонтував у домівці Феї все те, з чим не впоралась чарівна паличка. Фея була вдячна майстрові, тому подарувала йому пляшечку із чарівною водою, яка змивала все неправдиве й нечисте. Андрій подякував і знову вирушив на пошуки Принцеси.

Минуло три дні та три ночі, аж ось Принцеса помітила, що ліс закінчується і крізь, вже негусті, дерева видніється замок. Дівчина підійшла до замкової брами, постукала. Їй відчинив кремезний охоронець в залізних латах. Він назвав ім’я господаря замку і Принцеса зрозуміла, що це володіння саме того Принца, за якого батьки хотіли видати її заміж. Анастасія повідомила, що знає господаря та попросила провести до нього.

Як ви вже, мабуть, здогадались, Принц не впізнав у дівчині, що була вдягнена у порвану сукню, Принцесу. Саме тому, Анастасія вирішила не говорити, хто вона насправді, а попросила дати їй якусь роботу.

Її влаштували на кухню, допомагати головному кухареві. Дали відповідне дуже
скромне вбрання, яке не шкода забруднити. Анастасія не боялась ніякої роботи, хоч і була Принцесою. Щодня вона чистила картоплю, моркву, різала капусту, мила посуд та підлогу. При цьому не падала духом і плакала лише від цибулі.

Вона вже і забула про свою суперсилу, а коли згадала, то відразу подумки повідомила своєму Андрієві місце, де знаходиться, і що дуже скучила за ним. І суперсила спрацювала! Хлопець раптом зрозумів, що знає куди йти, де шукати кохану.

Але, як тільки суперсила запрацювала, її дію відчула зла Відьма і вирішила нею заволодіти. Вона хотіла використовувати чарівну силу Принцеси для своїх темних недобрих справ. Завдяки чарам Відьма перенеслась до замку, в якому жила і працювала Анастасія. Щоб суперсила перейшла до Відьми, необхідно було аби Андрій при зустрічі не впізнав Принцесу, а замість неї, як свою кохану, вибрав саме Відьму. Це був підступний план! Зла чаклунка перетворилась на дівчину, яка, як дві краплі води, була схожа на Анастасію.

Нарешті Андрій дістався до замку, розповів охоронцю, що шукає зниклу дівчину, той пропустив його. Коли хлопець підійшов до замкової кухні, позвав Принцесу на ім’я. На його здивування із дверей вийшли дві однакові дівчини. Зачіски були однакові, очі однакові, одяг однаковий, навіть, посмішки дівчат було не відрізнити. Андрій трохи розгубився та, на щастя, вчасно згадав про чарівну воду, подаровану Феєю. Він швидко дістав пляшечку і бризнув на обох дівчат. Чарівне зілля змило все неправдиве та нечисте, і відразу образ гарної доброї дівчини перетворився на злу потворну Відьму. А Принцеса залишилась такою ж красивою і привабливою. Андрій ще раз бризнув водою на злу чаклунку і та раптом зникла, не лишила по собі і сліду.

Андрій з Анастасією повернулись додому. Принцеса розповіла про свої пригоди батькам. Розповіла і про те, як Принц не впізнав її у пошматованій сукні, бо цінує тільки зовнішню красу і не бачить внутрішньої. Мати й батько зрозуміли, що їх донька та Андрій кохають один одного, і благословили їх шлюб.

Андрій і Анастасія одружились. В королівському палаці жити не погодились. Андрій, майстер-«золоті руки», збудував для своєї родини будиночок. А до Короля і Королеви часто ходили в гості. Народилось у них двоє дітей: хлопчик і дівчинка. Назвали їх Саша і Маша. Жили вони довго і щасливо!