1 грудня 2020 року відмічається Всесвітній
День боротьби зі СНІДом. Його мета – привернути увагу громадськості і нагадати
суспільству, що ВІЛ/СНІД є однією з самих глобальних проблем людства.
За даними Всесвітньої організації охорони
здоров’я у світі з ВІЛ-інфекцією живе близько 37 мільйонів людей, серед яких
19,5 мільйонів отримують антиретровірусне лікування.
Найчастіше
– у понад 70% випадків – ВІЛ передається статевим шляхом. Враховуючи цей
факт, фахівці рекомендують використовувати презервативи, утримуватись від
сексуальних контактів з незнайомими партнерами, а маючи постійного партнера,
зберігати вірність.
Вірусом імунодефіциту можна заразитись
через кров, тому дуже важливо, щоб для ін’єкцій використовувались лише
одноразові стерильні шприци і голки, а інструменти для пірсингу, татуювань, манікюру
тощо – стерилізувались.
ВІЛ також передається від матері до дитини
під час вагітності, пологів та грудного вигодовування. В цьому випадку лікарі
проводять антиретровірусне лікування матері під час вагітності та пологів,
призначають кесарів розтин та рекомендують штучне вигодовування.
Сьогодні ВІЛ – це не вирок. Люди, які
живуть з вірусом імунодефіциту людини, можуть жити звичайним життям,
народжувати дітей, працювати, подорожувати тощо. Достатньо вчасно вживати ліки.
Завдяки успішним державним закупівлям через міжнародні організації, Україна
повністю забезпечує лікування усіх хворих на ВІЛ антиретровірусною терапією
(АРТ). Якщо ВІЛ-інфекція діагностується вчасно, відразу розпочинається АРТ і
надається необхідне лікування пацієнту, а відтак людині гарантується якісне та
повноцінне життя.
Всесвітній день боротьби зі СНІДом – це
важлива нагода для підняття поінформованості молоді, широких верств населення
про проблеми ВІЛ/СНІДу, проблеми людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом, звільнення від
наркотичної та алкогольної залежності.
Зі зростанням
відключень електроенергії в Україні почастішали випадки прояву домашнього
насильства. Про це заявив
міністр внутрішніх справ Денис Монастирський в ефірі телемарафону.
"Зросла
кількість повідомлень на гарячі лінії про домашнє насильство. Насильство не
повинно переноситися на близьких та рідних", - сказав Монастирський.
В таких умовах
залежність від кривдника лише зростає. Але це не означає, що на це немає ради!
Щойно ви
зрозуміли, що у ваших стосунках є прояви насилля, не варто зволікати, одразу
звертайтесь по допомогу:
📞Екстрений виклик
поліції – 102.
📞Урядова гаряча
лінія з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству
та насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей – 15–47.
📞Єдиний
контакт-центр системи безоплатної правової допомоги – 0 800 500
335 (116 123).
Алгоритм дій у разі необхідності
захисту від агресії
📌Спілкуйтесь! Не
мовчіть про ситуацію. Кривдник найбільше боїться розголосу. Говоріть із друзями
та родичами, яким довіряєте. Розкажіть їм про свою ситуацію
📌Тримайте постійний контакт із рідними. Вони мають знати, де ви знаходитесь чи все у вас гаразд.
📌Попередьте сусідів
та близьких про ймовірну небезпеку. Попросіть їх якнайшвидше звернутися до
поліції в разі необхідності.
📌Знайдіть безпечне
місце в приміщенні. Воно повинно бути розташоване недалеко до виходу.
📌Подумайте про
місце, де ви зможете безпечно переночувати. Краще, якщо це буде декілька місць.
Продумайте маршрут, яким швидко туди дістанетеся. Це може бути, як дім друзів,
так і притулок для постраждалих.
📌Сховайте в
таємному місці оригінали важливих документів; якщо не вдасться, принаймні, їх
копії. Відкладіть певну суму грошей, телефон із сім-картою. У вашому мобільному
мають бути записані номери важливих телефонів та адреси. Встановіть на свій
смартфон спеціальний бот у Viber чи Telegram – @police_helpbot.
📌Тримайте речі
першої потреби в одному приміщенні, щоби якнайшвидше їх зібрати. Не забувайте
одяг та ліки для себе і, за потреби, для дітей.
📌Не лишайте
підказок, які б допомогли кривднику вас знайти.
📌Як тільки будете в
безпеці, не зволікайте й повідомляйте в поліцію. У всіх неокупованих регіонах
працюють підрозділи Нацполіції, які за необхідності виїжджають на виклики
Пам’ятайте
– вам завжди готові допомогти та підтримати!
У сучасному світі поруч із добром та
радістю вистачає місця для жорстокості та насильства. Змінити наш світ і
зробити його добрим, вільним від будь-якого насильства, за один день не вдасться нікому, але можна,
принаймні, спробувати зменшити кількість зла. З метою привернення уваги учасників
освітнього процесу до проблеми насильства у суспільстві та попередження
негативних явищ, що можуть призвести до насилля або спровокувати його вчинення,
щорічно у закладах освіти проводяться різноманітні заходи у рамках
Всеукраїнської кампанії «16 днів проти насильства». Сьогодні 25 листопада у
Білецьківському ліцеї стартувала Всеукраїнська акція «16 днів проти
насильства».
Період Акції
охоплює наступні важливі дати:
25
листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
1 грудня
– Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
2 грудня
– Міжнародний день боротьби з рабством;
3 грудня
– Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;
5 грудня
– Міжнародний день волонтера;
6 грудня
– Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
Сьогодні більшість дітей свій час
проводять онлайн, спілкуючись зі своїми однолітками, граючи в ігри в гаджетах.
Після початку пандемії та повномасштабного вторгнення ми всі почали проводити
майже ввесь свій час перед моніторами та екранами
Батьки та вчителі мають турбуватися про
те, скільки часу дитина проводить онлайн та знати як зробити так, аби
максимально захистити дитину у мережі. Отож, як це зробити:
1. Говоріть з дітьми про те, що вони
роблять у інтернеті. Це має бути невимушена та довірлива розмова про те, що
подобається робити дітям в інтернеті, у що вони грають та що дивляться. Як
проводять час у онлайні та як налаштовують свої профілі у соціальних мережах.
Не бійтеся братися за складні теми такі, як кібербулінг, секстинг, порнографія
та грумінг.
2. Розвивайте критичне мислення дитини.
Допомагайте аналітично ставитися до речей, які вони бачать в медіа просторі,
оцінювати якість та надійність онлайн-джерел та навчіть їх верифікувати
інформацію. Розкажіть про пропаганду та онлайн маніпуляції, які можуть обдурити
дорослих, демонструйте приклади дезінформації, які бачите самі. Та заохочуйте
до аналізу ситуації.
3. Розкажіть про те, що блогери та
інфлюенсери використовують свої соціальні мережі, як спосіб заробітку. Люди,
які це роблять зацікавлені у тому, щоб висвітлювати ситуацію з корисного для
них боку (наприклад, навмисно створюють проблему і пропонують її рішення саме
за допомогою товару, який рекламують).
4. Допомагайте керувати онлайн-репутацією.
Нагадайте про те, що все, що вони завантажать у інтернет, там залишиться
назавжди. Тож ознайомте дітей із правилом “білборду” - публікувати тільки те,
що б вони не проти були побачити це на білборді біля школи. Поясніть, що їх
сторінки у мережах можуть побачити батьки та майбутні роботодавці і це може
вплинути на стосунки із ними.
Говоріть з дітьми чесно та відверто - і
вони навчаться так само спілкуватись з вами.
За
допомогою яких спеціальних непрямих сигналів дитина може давати знати про
проблеми в інтернеті, в тому числі й такі, що були спричинені впливом
шкідливого контенту? Як дитина може про це сигналізувати?
• Поведінкою - спостерігається
відчуженість, усамітнення, неспокій, апатія, відсутність інтересу до того, що
раніше було важливим, самоушкодження;
• Настроєм - спостерігається смуток,
роздратування стосовно всього навколишнього;
• Зовнішнім виглядом - діти у кризовій
ситуації можуть виглядати неохайно через байдужість, яке враження вони
справляють на інших;
• Змінами у харчуванні - зниженням чи
відсутністю апетиту;
• Соматичними симптомами - головним болем,
болем у животі без змін з боку фізичного здоров’я;
• Порушенням режиму сну - спостерігається
безсоння, часто з раннім пробудженням або, навпаки, підйом пізніше звичайного,
нічні кошмари;
• Прогулюванням уроків чи навчальною
неуспішністю;
• Словами про почуття провини чи сорому,
про суїцидальні думки чи наміри.
Помічайте своїх дітей! Не забувайте
приділяти їм увагу навіть у складні часи, коли ви виснажені - бо вони
потребують піклування, спілкування та зацікавленості в них. Якщо їх реальне
життя буде наповнене інтересом та позитивними емоціями, то необхідність в
пошуках пригод онлайн зникне сама собою!
З питань сексуального
насильства можна звертатися до таких служб:
📞Нацполіція 102
📞Офіс Генерального прокурора: за телефоном 0 800 507 001,
Зараз всім нам доводиться переживати нелегкі часи. Те, наскільки вдало ми з цим впораємось, залежить від стану нашої «зони стійкості». Зону стійкості можна зобразити як певне поле, коридор – це наш стан, коли ми почуваємося спокійно, впевнено, ресурсно.
Аби допомогти людині або повернутися в так звану зону стійкості, або ж не виходити з неї дітям було запропоновано виконати вправу «Мої крила сили», з’ясувати, що для них є ресурсом. Це дає відчуття, що людина не сама – є місця, люди чи речі, які наповнюють нас емоційно.
Вправа «Крила моєї сили»
Привіт, друже! Переглянь ролик, створений
на вірш Ліни Костенко «Крила».
Як ти вважаєш, що або хто надає людині
крила, що робить людину сильнішою, щасливішою? Так, це твої батьки, родичі,
близькі друзі. А ще – це улюблені
заняття і твої домашні улюбленці. Це може бути що завгодно. Пропонуємо тобі
зробити вправу «Крила моєї сили».
Для виконання цієї вправи тобі потрібно або роздрукувати малюнок, або
намалювати самому свій образ з крилами. Ще знадобляться кольорові олівці,
фломастери.
Необхідно
зручно сісти і спробувати відчути спокій і щастя. Для цього треба згадати людей,
які підтримують тебе. Згадай те, що ти любиш, те, що тебе робить сильнішим. Зазвичай у таких випадках виникає відчуття, що
за спиною виросли крила. Людина випрямляє спину, розправляє плечі і почувається
щасливою. Запам’ятай це відчуття.
Тепер візьми малюнок і на крилах напиши,
що робить тебе сильнішим, хто підтримує тебе в складних ситуаціях, що робить
тебе щасливішим. У центрі намалюй свій образ, розфарбуй малюнок і домалюй все,
що забажаєш. Будемо
вдячні, якщо ти поділишся своєю творчістю (надішли фото своєї роботи).
Пропонуємо
всім вам спробувати на собі цю вправу, адже її виконання дає нам точку опори й
допомагає твердо, стійко і впевнено стояти на ногах. Це – якір, коли навколо "бурхливі
хвилі й вітряна погода".
Щиро дякуємо всім учасникам конкурсу, які надіслали фото своїх корисних сніданків! Радіємо з того, що ви обираєте ЗДОРОВИЙ спосіб життя та ЗДОРОВЕ харчування - це вигідна інвестиція у ЗДОРОВЕ майбутнє. Переможницями конкурсу визнано сестер Жлокань Каріну та Злату. Вітаємо!
Помітивши,
що ви починаєте хвилюватися, напружуватися, обурюватися, починайте дихати за
таким принципом: вдихаючи, рахуйте до трьох, видихаючи, також рахуйте до трьох.
Потім спробуйте зробити видих іще тривалішим: видихаючи, рахуйте до п’яти, до
семи тощо.
📌Вправа «Релаксація на
контрасті»
Щоб
ефективно зняти м’язове напруження, спочатку треба його посилити.
Якщо
обстановка навколо напружена й ви почуваєте, що втрачаєте самовладання, цей
комплекс можна виконати прямо на місці, за столом, практично непомітно для
навколишніх.
Так
сильно, як можете, напружте пальці ніг. Потім розслабте їх.
Напружте
й розслабте ступні ніг.
Напружте
й розслабте гомілки.
Напружте
й розслабте коліна.
Напружте
й розслабте стегна.
Напружте
й розслабте сідничні м’язи.
Напружте
й розслабте живіт.
Розслабте
спину й плечі.
Розслабте
кисті рук.
Розслабте
передпліччя.
Розслабте
шию.
Розслабте
лицьові м’язи.
Посидьте
спокійно кілька хвилин, насолоджуючись повним спокоєм. Коли вам здасться, що
повільно пливете,—ви повністю розслабилися.
Вправи для зняття
напруги та подолання страху
📌''Обійми себе''
Витягнути
праву руку вперед
Прикласти
її до лівого плеча
Ліву
руку прикласти до правої пахви. Стиснути руки міцно, немов би обнімаючи себе.
Вправа ''Метелик''
Вправа ''Дихай''
Глибоко
вдихнути повітря і трохи затримати дихання, видихнути.
Повторити
це декілька раз (9-10), при
цьому можна стискати і розтискати кулачки рук та піднімаючи при вдиху та
опускаючи при видоху плечі.
Вправа'' Знищи свій
страх"
Уяви,
що це твій страх
(На
аркуші листку написати слово страх), показати його а потім зі злістю рвати його
на як тільки можна більш дрібні кусочки у якусь ємкість, мімікою зображаючи
негативні емоції. Потім зібрати їх у кульку показуючи, як ви качаєте кульку у
долонях рук, ніби ви конролюєте страх, покатавши її якийсь час у долонях і
безжально викинути кудись від себе.
Вправа
''Заземлення".
Показати
на очі і дивитися на будь-які предмети, можна на руки свої, ноги, будь-що.
Показати на вуха і почути різні звуки. Показати на ніс і вдихнути аромат (
квітка, яблуко, волосся і т.п.) Показати на рот і скуштувати чи лизнути щось
язиком. Зробити глибокий вдих і видих.
Вправа ''Долоньки''
Грати
з кимось руками, хлопаючи спочатку двома руками, потім по одній чергуючи і
т.д.(ладусі).
Вправа''Струшування''
Тіло
розслаблене, ноги на ширині плеч, встаємо навшпиньки - вдих та різко
опускаємось, стукаючи п'ятами об підлогу - видих. Потім струшуємо з себе увесь
негатив (як кіт чи собака струшується), потім руками зробити коло доверху
вдихаючи, руки вниз видих - (вимовляємо: пах).
10 жовтня відзначається Всесвітній день психічного здоров’я, покликаний підвищити рівень обізнаності суспільства про проблеми психічного здоров’я та мобілізувати зусилля на його підтримку.
Сніданок і його вплив на психічне здоров'я
Відповідно до недавніх досліджень, сніданок, який має бути регулярним щоденним прийомом їжі, є запорукою нормального психічного здоров'я. Також учені з'ясували, що ті, хто їсть вранці, краще почуваються цілий день і в них кращий настрій, ніж у тих, хто снідати не любить. Дослідники навіть дійшли висновку, що ті, хто пропускає часто сніданок, більше схильні до розвитку депресії.
Діти, які снідають, краще навчаються, мають кращу концентрацію уваги, більш енергійні і вони більш схильні підтримувати здорову вагу тіла. Такі діти, як правило, не мають проблем з шлунково-кишковим трактом, у них нема гастритів, виразок, – стверджують лікарі.
Правильний сніданок повинен розбудити, викликати апетит, наситити й зарядити енергією до обіду. А ще він має дарувати натхнення творити, пізнавати нове, просто бігати й веселитися з друзями.
Що рекомендують дієтологи як правильний сніданок?
Дієтологи вважають, що сніданок так само важливий у житті, як і обід, і вечеря. Головне, щоб ви харчувалися правильно. Ось що рекомендують експерти їсти на сніданок:
🍅Надавайте перевагу солоному, а не солодкому сніданку;
🍆Переконайтеся, що багато білка в їжі;
🍉 Додайте продукти з повільними вуглеводами та корисними жирами;
🍇Снідати можна омлетом із овочами;
🍎Фрукти;
🍈 Йогурти без цукру;
🍋Вівсянка;
🍊Тости з овочами;
🍍І навіть млинці.
До Всесвітнього дня психічного здоров’я оголошено фотоконкурс
«Мій корисний сніданок».Можна ділитись не лише фото, а і смачними рецептами.
Учора 25 вересня весь світ відзначав День мрії. Про що сьогодні мріють діти України? До 24 лютого вони мріяли про гаджети, подорожі, конструктори, польоти на Венеру, то зараз головна мрія - це МИР і ПЕРЕМОГА України! Переглянути віртуальну дошку можна за посиланням
В умовах сьогодення вчителю варто
розумітипричини деструктивних проявів у
поведінці учнів, а також знати та як із ними впоратися.
Травмовані учні можуть проявляти
дратівливість і агресивну поведінку в класі. Вчителям буває особливо важко з
такими дітьми. Однак така поведінка є нормальною посттравматичною стресовою
реакцією.
Один із способів контролювати деструктивну
поведінку - ясно розуміти її причини. У той же час, ви можете спробувати
допомогти своїм учням зрозуміти, чому вони проявляють агресію в тій чи іншій
ситуації. Можна запропонувати такому учневі зустрітися після уроків, щоб
наодинці поговорити про те, що його турбує і викликає злість. Поясніть дитині,
що з нею відбувається, і розкажіть про способи контролю за своєю поведінкою.
За матеріалами @освітній
центр Верховної Ради України
У ситуації,
коли підліток, молода людина, скоює самогубство, він сам особисто не винен
ніколи. Імовірність того, що він першопричина — дорівнює нулю.
Завжди,
коли дитина закінчує життя самогубством, винні ми — навколишнє середовище,
дорослі, які перебувають поруч з нею. Як би не важко вам було
це читати. Прочитайте.
Кількість
суїцидів серед підлітків стрімко зростає.
На сьогодні
суїцид у віці 10−24 роки — це чи не головна причина смерті
в цьому віці. Взагалі, є три основні причини смерті в цьому віці:
нещасний випадок, вбивство і самогубство. Самогубство, в залежності від
країни, знаходиться на другому-третьому місці. Які причини?
У переважній більшості випадків ситуація наступна — у молодої
людини виникає проблема (на думку дорослих вона може бути
незначною або просто незрозумілою), вона здається їй зовсім нерозв’язною і тут
може бути все що завгодно — від нещасного кохання до сварки
з друзями — (дуже часто в основі цієї проблеми,
до речі, лежить не діагностований психічний розлад), але
що найважливіше — це проблема, з якою нікуди йти.
У дитини дві основні спільноти, з якими вона спілкується, — це школа
і сім'я. І якщо цю проблему не можна вирішити ані у спільноті
школи, ані в сім'ї, то звичайно, проблема має один тільки вихід —
піти від проблем, радикально. Це і є суїцид.
Якщо
у дитини є більше спільнот, де вона спілкується — крім сім'ї
та школи — спорт, драмгурток, релігійна організація, — все
це зменшує ризик.
Чому
саме зараз суїцидів стало більше? Передусім тому, що принципово змінився
спосіб життя сучасної сім'ї. У батьків все менше можливості і бажання
спілкуватися з дітьми. Революція технологічна відбувається настільки стрімко,
що вже у віці 8−10 років діти і батьки говорять абсолютно різними мовами.
Батьки
не розглядаються дітьми як ті, до кого можна звертатися
о вирішення проблем. Доступ дітей до позакласних угруповань —
спортивної секції, гуртка тощо — вкрай обмежений. Ніхто безкоштовно
нічого робити не хоче. І ще на нас усіх зараз серйозно вплинув
фактор коронавірусу — після хвороби 25% дорослих мають психічні розлади.
Діти, дорослі — в самоізоляції, позбавлені нормального спілкування, діти,
позбавлені нормального спілкування, втрачають сенс життя. І ніхто їх
не вчить цих комунікацій. Всюди, особливо в ЗМІ, культ насильства.
Про смерть не говорять, як про однозначне зло. Взагалі слово «смерть» стає
звичним явищем з погляду ЗМІ. І це дуже небезпечна тенденція —
перекладати всю відповідальність у масовій епідемії підліткових
самогубств — на соціальні мережі.
Є
фактор соціальних мереж. Але соцмережа може проявити свій негативний вплив
тільки тоді, коли на дитину ніхто не звертає уваги. Коли
соцмережа — єдине місце, де вона може спілкуватися. Ба більше, коли
аналізуєш (за статистикою МВС) причини, які підштовхнули дітей
до самогубства, практично немає такого — «мені сказали
в соціальній мережі — піди і вбий себе». Це поодинокі випадки. Мені
здається, що численні розмови про те, що соцмережі вбивають дітей,
дорослі використовують як спробу зняти з себе відповідальність.
Але ж діти нерідко сприймають соцмережі як єдине місце, де їх готові
вислухати.
І
тут, звісно, потрібно розуміти, якщо ви не готові вислухати дитину,
навіщо ж нарікати й ображатися, і засуджувати соцмережі, де так,
часто знаходяться негідники, які, втім, готові цю дитину вислухати. І тут
хочу ще звернути увагу на важливий фактор. У всіх випадках, де
кіберполіція виявила людей, які організовували так звані «групи смерті» (принаймні,
в Україні) — це були самі підлітки, ображені на весь світ.
Тепер
конкретна інформація.
Перерахую
фактори ризику суїциду:
— Попередні
спроби суїциду;
— Депресія,
синдром панічних розладів;
— Психічні
захворювання (та ж шизофренія, коли людина може чути голоси);
— Вживання
зараз або раніше будь-яких наркотиків або ліків, які впливають на психіку;
— Доступ
до засобів самогубства (до тієї ж вогнепальної зброї);
— Втрати
родичів, друзів, домашніх тварин.
— Активні
переживання через те, що щось не вдається (багато в чому
залежить від характеру);
— Скандальна,
байдужа, важка, сумна сім'я;
— Знущання
вдома і в школі;
— Кібербулінг;
— Травми (фізичні, сексуальні,
емоційні);
— Сексуальна
орієнтація (неадекватне реагування суспільства
на невідповідність дитини нібито загальноприйнятим нормам);
— Гострі
фінансові труднощі в сім'ї. Треба сказати, що надлишок грошей —
це теж фактор ризику.
Ще раз
підкреслю — це просто фактори ризику, це не означає,
що дитина, у якої є фінансові труднощі або душевна травма —
скоїть самогубство, ні. Це свідчить про те, що якщо в житті
дитини наявні ці чинники, то дорослі, які перебувають поруч з дитиною,
повинні бути пильними.
Фактори,
які зменшують імовірність суїциду
— Висока
самооцінка у дитини;
— Позитивна
оцінка оточенням дитини — завжди профілактика проблем;
— Зрозумілі
і райдужні перспективи (коли дитина приблизно розуміє,
що з нею буде далі, що у неї попереду дуже довге і щасливе
життя, коли дитина знає, що в найближчу неділю вона поїде
на риболовлю або до бабусі на дачу);
— Наявність
співрозмовників;
— Круто,
коли там, де ви мешкаєте, є традиції доброзичливого спілкування
з багатьма людьми;
— Будь-який
досвід успіху (у навчанні, у своїх хобі) — це дуже
круто — підвищує, знову-таки, самооцінку.
Тепер
дуже важливе. Ми повинні знати ознаки, що вимагають підвищеної уваги
дорослих.
— Зміна
поведінки (замкнутість, агресія, відмова відповідати
на питання — відсутність реакції, загальна тривожність, численні
страхи, скарги на найрізноманітніші болі без конкретної хвороби,
відсутність бажань як таких, проблеми з успішністю, увагою, нові
харчові уподобання, особливо прояв інтересу до того, від чого раніше
категорично відмовлявся, втрата інтересу до попередніх захоплень, різка
зміна інтересів — «були котики — стали гробики», численні
самобичування, будь-які самоушкодження;
— Порушення
сну;
— Дитина
може почати підбивати підсумки — роздавати свої речі, просити у всіх
пробачення;
—
У житті дитини з’являється тема смерті і суїциду;
—
Клінічні ознаки депресії. У більшості випадків у дітей, які намагаються або
скоюють самогубство, є реальні психічні розлади. Як у дітей депресія
проявляється? Все погано, нічого не подобається, навіщо я живу?
Дитина майже завжди сумна, часто плаче;
—
Ризикована поведінка, або інтерес до неї. Спроби їсти і пити неїстівне.
Підйом туди, звідки можна впасти;
—
Алкоголь і наркотики, особливо якщо вони поєднуються з вищезгаданими
факторами.